Зі співу виростає музика

Спів – найдоступніший вид музично-виконавської діяльності, адже його інструментом є голос, дарований усім природою. При цьому варто враховувати, що у старшому дошкільному віці розвиток співочих умінь і навичок підпорядковується певним фізіологічним закономірностям. Голосові зв’язки дитини тонші та коротші, ніж дорослої людини, тому дитячий спів не можна оцінювати за критерієм сили звучання. Вокальний м’яз ще не сформований, переважає фальцетний механізм звукоутворення, тому голоси дівчаток і хлопчиків майже не відрізняються. Більшість дошкільнят ще не вміють співвідносити власні м’язові відчуття зі слуховими уявленнями, а це негативно позначається на чистоті співочої інтонації. Тому педагогу слід знаходити такі формули-порівняння, які допоможуть дітям краще зрозуміти зв'язок між голосом і певною висотою звука (наприклад: «Наче метелик звук музичний летить, треба його голосочком зловить!», «З голосом, як з м’ячиком, пограємо: ним у ціль – у звуки пісеньки влучаємо!» тощо). Інтонаційні недоліки, спричинені невідповідністю пісні з діапазоном дитячого голосу, усуваються за допомогою транспортування або музичної інтерпретації.

Спів відіграє важливу роль не лише у музичному, а й у загальному розвитку дитини. Проспівування слів та фраз на одному диханні покращує дитячу вимову, зміцнює легені, активізує обмінні процеси. Тому вокалізовані вправи та ігри широко використовують у своїй роботі не лише музичні керівники, а й логопеди і терапевти.

Сучасні підходи до музично-виконавської діяльності

«Розкажи мені і я забуду;

покажи мені – і, можливо, я запам’ятаю;

зроби мене співучасником – і я зрозумію!»

(Давньокитайська мудрість)


У практиці музичного виховання дошкільників провідною є музично-виконавська діяльність. Саме вона допомагає дітям сприймати і розуміти музику, пізнавати гармонію звуків і рухів, мову музичних інструментів.

У сучасних дослідженнях з музичної психології значна увага приділяється єдності розуму і почуттів. Поряд з накопиченням знань особливого статусу набувають чуттєві форми осягнення дійсності, що яскраво виявляються у дошкільному віці. Чим менша дитина, тим важливішу роль у процесі пізнання відіграють емоції. Перші сильні порухи дитячої душі пов’язані з музикою, оскільки музичні образи спонукають до співчуття і співпереживання. Тому на шляху до розуміння музичного мистецтва діти стають активними співучасниками творчого процесу, внаслідок чого музика сприймається ними як здобуток власного досвіду. У зв’язку з цим безпосереднє виконання музики слід розглядати як невід’ємну частину усвідомленого сприйняття дошкільниками музичних образів.

Як зазначено в Базовому компоненті дошкільної освіти, здатність усвідомлювати виконавський характер твору і вміння співвідносити власне музичне виконавство з виконавством інших є одним із показників ступеня компетентності дошкільника в мистецькій діяльності. Та, на жаль, в науково-методичному аспекті ця вимога недостатньо забезпечена, оскільки термін «виконавство» тривалий час використовувався лише у вузьких музикознавчих колах. Якщо по суті виконавство передбачає виконання певних музичних творів, то, безперечно, цей термін можна використовувати і в контексті музичного виховання, адже в старшому дошкільному віці, коли вже є певний досвід музичних вражень, діти здатні до самостійного виконання нескладних музичних композицій.

Чим же відрізняється дитяче музичне виконавство від невимушеного наспівування або пританцьовування на радощах?

У пошуках відповіді на це запитання одразу пригадуються слова Дмитра Кабалевського: «Музика стає життєдайним мистецтвом лише тоді, коли вона не тільки написана і виконана, а ще й почута». І справді, для будь-якого музиканта-виконавця дуже важливо, щоб його почули. А дитяче виконання потребує ще більшої слухацької уваги, адже набагато цікавіше співати, грати і танцювати для мами й тата, для друзів, для улюблених іграшок… Зявляється мотивація діяльності: робити не лише для себе, а й для інших. Відтак діти починають розуміти. Що їхні старання недаремні і можуть приносити комусь задоволення.

Отже, наявність слухача – необхідна передумова дитячого музичного виконавства. А забезпечується це залученням дошкільнят до публічних виступів на святах, концертах, конкурсах або театралізаціях, основою яких є різні види музично-виконавської діяльності: співи, інструментальне музикування і рухи під музику.

Особливості формування навичок гри на музичних інструментах у дошкільників
Доповідь до семінару Косенко С.І..pdf
Adobe Acrobat документ 82.5 KB
Комплексне традиційне заняття "Чарівний віночок" з досвіду роботи Косенко С.І.
Заняття художньо-естетичного спрямування для дітей шостого року життя.
Комплексне традиційне заняття.pdf
Adobe Acrobat документ 122.9 KB
Сценарій "Як дощик знайшов собі друзів" з досвіду роботи Косенко С.І.
Сценарій для дітей молодшого віку 4-го року життя
Сценарій для дітей молодшого віку Як дощ
Adobe Acrobat документ 107.7 KB
Сценарій "Ялинка-веселинка" з досвіду роботи Косенко С.І.
Сценарій Новорічного свята для дітей молодшої групи.
Сценарій Новорічного свята для дітей мол
Adobe Acrobat документ 116.0 KB

На замітку мамі

Особливе місце в роботі дитячого садка відводиться святáм.

Святá – своєрідна форма виховання дітей і замінити її не можна нічим. Це особливий вид людської діяльності, а також невід'ємна частина соціального життя, до якої дитину необхідно готувати.

Свято несе в собі величезний моральний і соціальний заряд, грає виховну, розвиваючу, надихаючу роль.

Особливість свят полягає в тому, що вони надають комплексний вплив на свідомість, почуття підростаючого покоління, здійснюють всебічну перевірку рівня і результатів розвитку і виховання дітей.

• Одягайте дитину на свято так, щоб вона відчувала себе комфортно. Святковий наряд не повинен сковувати рухів дитини.

• Надмірно не опікайте і намагайтеся не привертати увагу дитини до себе. Малюк відволікаючись, не може зрозуміти до кінця суть завдання і т. п. Надмірна опіка може стати причиною скутості дитини.

• Не виявляйте невдоволення виступом своєї дитини. Для дитини важлива оцінка батьків. Під час свята діти шукають очима своїх батьків і, якщо бачать їх невдоволення, губляться, не виходять грати, бояться своїх невдач, засудження з боку рідних.

• Підтримайте дитину посмішкою, веселим настроєм.

• Беріть активну участь у святкових іграх, інсценізаціях, масових танцях тощо. Особливо це потрібно робити тим батькам, чиї діти сором'язливі, не впевнені в собі, губляться перед великою кількістю глядачів. Участь батьків у святі стимулює дитину до активності.

• Уважно спостерігайте за своєю дитиною. Поведінка дитини підкаже вам, які завдання виховання необхідно вирішувати в сім'ї найближчим часом.

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Наші партнери

Счетчик посещений Counter.CO.KZ - бесплатный счетчик на любой вкус!